Нещодавно Щиголь Олег Володимирович (академік галузевого відділення "Юриспруденція та право" Української технологічної академії, доктор філософії в галузі права) опублікував у співавторсті з Кучинською Оксаною Петрівною (доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України) наукову статтю на тему: "Тенденції розвитку практики Верховного Суду в кримінальних справах: процесуальний аспект".
Опрацювавши висновки щодо застосування норм КПК України, сформовані Верховним Судом з 15 грудня 2017 року, автори виявили загальні тенденції розвитку правозастосовної практики в кримінальних справах.
Констатується, що на сьогодні в багатьох аспектах відбувається зміна парадигми кримінального процесу: розмежування істотного та неістотного порушень вимог кримінального процесуального закону, потреба дослідження впливу конкретних порушень на права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, загальну справедливість судового розгляду тощо.
Значна кількість питань щодо застосування норм КПК України, які протягом тривалого часу тлумачилися на користь сторони захисту, були переглянуті Верховним Судом з формуванням нових підходів або конкретизацією попередніх. Унаслідок зміни правових позицій окремі недоліки процесуальної діяльності сторони обвинувачення більше не визнаються істотними порушеннями КПК України, що також позбавляє сторону захисту можливості апелювати до них.
Зазначене сприяє захисту потерпілих, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, притягненню осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, до відповідальності, що є особливо важливим в умовах воєнного стану.
Водночас глобально та в довгостроковій перспективі необхідно зважати на можливі ризики:
1. Поступове розширення кола «неістотних порушень норм кримінального процесуального закону, зважаючи на відсутність чітких стандартизованих критеріїв, здатне створити невизначеність у правозастосуванні. Попри негативний вплив на дотримання кримінальної процесуальної форми, що можуть мати окремі порушення, їх оцінка не здійснюватиметься судом з огляду на неістотність (відсутність потреби дослідження обставин, які змістовно не здатні вплинути на результат судового розгляду).
2. Зниження професійного рівня слідчих, дізнавачів і прокурорів, які з часом все більше розраховують на відсутність негативних наслідків, пов’язаних з процесуальними порушеннями. Відтак ці порушення виникатимуть частіше чи навіть ставатимуть наслідком свідомих системних зловживань. Це може призвести до зміщення акценту сторони обвинувачення на кількість та швидкість досягнення результатів, а не на якість розслідування, належне формування доказової бази та її процесуальне оформлення, призвичаєння практики нівелювання норм КПК України, порушення концепції належної правової процедури (due process).
3. Загроза надмірного звуження прав, гарантій і процесуальних можливостей сторони захисту. За відсутності рівноваги між інтересами держави, з одного боку, та дотриманням прав людини, з іншого боку, хід кримінального провадження може стати несправедливим. Процесуальні порушення сторони обвинувачення, на які неможливо ефективно відреагувати (через призму праксеологічного потенціалу), створюють загрозу нерівності сторін та порушення принципу змагальності.
Отже, у цьому контексті важливо встановити баланс між забезпеченням ефективності кримінального провадження та збереженням прав підозрюваних, обвинувачених.
З повним текстом наукової статті можливо ознайомитися за посиланням: https://slovo.nsj.gov.ua/index.php/ua/arkhiv-nomeriv/2024/3-48-2024
Щиголь Олег Володимирович також бере активну участь у проведенні профорієнтаційних заходів, зокрема, нещодавно виступив з курсом лекцій на тему: "Вступ до юридичної професії" для учнів Броварського ліцею "MONOMAX" та Броварського ліцею № 2 ім. В.О. Сухомлинського.
"Приємно вражений зацікавленістю слухачів, активністю в обговоренні та кількістю поставлених запитань. Учні продемонстрували високий рівень підготовки. Представники Української технологічної академії завжди із захопленням та задоволенням спілкуються з молоддю. Готові передавати досвід, знання та інтелектуальний потенціал наступним поколінням", - зазначив доповідач.
